Для покриття підлоги утеплених балконів або лоджій використовують різні матеріали – ламінат, лінолеум, килимові вироби, плитку. Всі оздоблювальні матеріали, крім кераміки, монтують на дерев’яні лаги та листи ДСП, які при попаданні на них води або тривалому впливі підвищеної вологості можуть бути пошкоджені (це можна віднести до ковроліну та ламінату).
Мал. 1 Конденсація вологи на балконному склінні
Волога та вода можуть з’явитися на будь-якому балконі навіть при його повній гідроізоляції через конденсат водяної пари на склінні та оздобленні в зимовий час, при великому перепаді температур зовні та всередині приміщення.
Тому укладання плиткового підлогового покриття на підлогу балконів і лоджій, не схильного до впливу води і підвищеної вологості, є найбільш затребуваним варіантом при ремонті житлових приміщень.
Підлога з кераміки навіть у теплому приміщенні досить холодна, тому при укладанні плитки в квартирі роблять її підігрів знизу, а в заскленому балконі тепла підлога виконує додаткову функцію опалення приміщення.
Зміст
В даний час в побуті широко використовуються кілька методів обігріву підлог:
Під підлогою прокладається система труб від центрального опалення, якими протікає гаряча вода. Методика водяного опалення широко використовується в заміських будинках та котеджах, у квартирах тепла водяна підлога на балконі при самовільному монтажі неефективна, дорога і заборонена законом.
Мал. 2 Водяна тепла підлога на лоджії
Обігрів підлог електричними плівками, що випромінюють інфрачервоне випромінювання, досить популярний спосіб опалення приміщень останнім часом, плівкову теплу підлогу на балконі своїми руками легко встановити під лінолеум, ламінат, ковролін.
Плиткова підлога із встановленою під ним системою теплої підлоги має низку переваг при монтажі на балконі:
Виходячи з перерахованого, плитку можна назвати ідеальним покриттям підлоги для балкона, особливо, з урахуванням попереднього монтажу нагрівальних матів.
Бажано вибирати для виконання завдання керамічну плитку, оскільки вона має легку вагу, а також низьку ціну, порівняно з рештою варіантів (керамограніт, кварцвінілова плитка, плитка Котто і клінкерна плитка).
Кераміка, за належної експлуатації, здатна служити десятиліттями. У разі її пошкодження заміна однієї або декількох плиток обійдеться в несуттєву суму.
Якщо балкон має незначні розміри, то краще вибирати плитку середнього розміру. Занадто велика плитка візуально ще сильніше зменшуватиме простір.
Оптимальний варіант розміри 40 на 40 сантиметрів. Вкрай бажано купувати всю необхідну плитку за один раз із десятивідсотковим запасом.
Для початку потрібно визначитися зі способом укладання плитки. Нині практикується кілька:
Стандартний варіант передбачає, що кожна зі сторін плитка укладається паралельно до стін. Такий спосіб ще називається базовим. Діагональний спосіб здатний візуально збільшувати простір. Якщо необхідний такий ефект, плитка вибирається без малюнка.
Базовий метод досить складний для людей без досвіду.
Шаховий спосіб дуже привабливий, оскільки він дозволяє укладати плитку, чергуючи різні кольори. Можна використовувати різні відтінки. Варіант відмінно підходить для балконів із незвичайним інтер’єром.
«Калейдоскоп» – спосіб монтажу, відмінно підходить для цікавих інтер’єрів. У цьому випадку кольори укладаються у випадковому порядку. Це надзвичайно яскравий варіант покриття.
При укладанні “ялинка” плитка зовні нагадуватиме класичний паркет. Для цього способу можна вибрати будь-яку плитку, крім тієї, яка виконана під камінь.
При укладанні плитки на теплу підлогу, що складається з нагрівальних матів, краще вибрати стандартний спосіб укладання. Але при належних навичках та вміннях можна експериментувати і з іншими. Важливо знати, що укладання має починатися не з країв, а з середини підлоги.
Перед початком роботи потрібно підготувати кілька інструментів та допоміжних засобів:
Якщо розглядати ситуацію, коли на стяжку вже укладено нагрівальні мати, то можна пропустити етап підготовки поверхні. Поверхню потрібно розмітити, чітко контролюючи точність розмітки.
Схема складається так, щоб укладання починалося із середини. Тоді різані шматки розташовуватимуться по краях, де вони менш помітні, а якщо і помітні, то виглядають естетично привабливо.
Необхідно вибрати клей, максимально стійкий до перепадів температури, оскільки перепади у будь-якому випадку матимуть місце, оскільки встановлюється система теплої підлоги.
Наноситься клей за допомогою заздалегідь заготовленого зубчастого шпателя. За один раз потрібно обробляти трохи більше одного квадратного метра поверхні.
Щоб шви вийшли однорідними, між сусідніми плитками укладаються хрестоподібні прокладки. Якщо все ж таки була обрана плитка з керамограніту, то її монтаж можливий без наявності швів, що створює видимість цілісного покриття.
Хрестоподібні прокладки необхідно знімати не раніше ніж через добу.
Після цього можна приступати безпосередньо до затирання швів, застосовуючи скребок із гумовою накладкою. Після затирання обов’язково залишаться плями.
Вони видаляються негайно за допомогою вологої ганчірки. Після всіх процедур, плитка ретельно натирається сухою ганчіркою.
Експлуатація теплої підлоги на балконі під плитку передбачає ретельний контроль над температурним регулюванням. Не можна в жодному разі допускати навіть незначних пошкоджень покриття для підлоги. Оскільки всі роботи виконуються самостійно, потрібно здійснювати їх уважно. Правила експлуатації дуже прості, їх дотримання робить балкон чудовою зоною для відпочинку будь-якої пори року.
Влаштування теплої підлоги на балконі нераціонально без його теплової ізоляції від бетонної плити, тому використання утеплювача під стяжкою є найважливішою умовою його ефективної роботи з мінімальним споживанням електроенергії. Крім цього стяжка, електричний мат та плитка ще більше піднімуть балконну підлогу. Перед тим, як зробити теплу підлогу, її висоту можна розрахувати заздалегідь.
Мал. 3 Структура теплої підлоги на балконі
Стандартна висота балконного порогу складає 150 мм. – раціонально підняти висоту підлоги на балконі до цієї позначки і вище, щоб уникнути неестетичної сходинки, що заважає виходу. Підлога на балконі можна піднімати майже до дверного полотна, а це ще 50 мм., в результаті підлога на балконі може бути піднята на відстань в діапазоні 150 – 200 мм. Більш точно розрахувати його висоту допоможе знання технології монтажу та розмірів будівельних матеріалів:
Мал. 4 Монтаж утеплювача під плитку
Товщина шару стяжки безпосередньо пов’язана з матеріалом виготовлення (щільністю) та товщиною утеплювача – чим він щільніший і тонший, тим меншу товщину стяжки можна робити на балконі.
З видами та призначенням підлог балконів та лоджій ми ніби розібралися. Тепер як я і обіцяв, буде дано покрокову інструкцію з самостійного монтажу теплої підлоги.
Електросхема – основа основ монтажу теплої підлоги. Майстер повинен наочно бачити розташування всіх нагрівальних елементів та контролерів, а також мати уявлення про предмети інтер’єру, якими буде обставлено балкон.
При складанні схеми необхідно врахувати, що енерговузли не рекомендується розташовувати в тих зонах, де планується встановлювати громіздкі меблі або техніку. Вони можуть створити надмірне навантаження на покриття, пошкодити нагрівальний елемент та заблокувати тепловіддачу.
Використання матів звільняє монтажника від математичних розрахунків щодо кроку укладання — про це вже подбав виробник. Достатньо визначитися з потужністю нагрівальних елементів та їх площею.
Не забороняється укладати мати по діагоналі і розрізати їх на сектори. Укладання можна зробити таким чином, щоб зробити акцент на обігріві особливо проблемних ділянок. При розробці схеми слід врахувати відступ від стін по всьому периметру на 10 см.
Не пропустіть: Системи опалення з природною циркуляцією
Потрібно продумати розташування регулятора-термостата та датчика температури. Вони повинні запитуватись від загальної мережі, тому необхідно передбачити доступ до розетки та проводки.
Будь-яка опалювальна система, навіть малопотужна, потребує надійного проведення, яке витримає навантаження, працюватиме стабільно та забезпечить безпечну експлуатацію нагрівальних елементів. Як у старих, так і нових будинках електропроводка може не відповідати розрахунковій потужності теплої підлоги, тому без перевірки мережі не обійтися.
Основою розрахунків стане перетин кабелю – чим він товщий, тим велике навантаження витримає. Потужність кабелю залежатиме від потужності всіх приладів, які будуть підключені. Надто тонкий малопотужний кабель швидко перегорить і може спричинити коротке замикання. Якщо потужність проводки виявилася мала, необхідно замінити її на нову, яка буде відповідати опалювальному навантаженню. Краще віддавати перевагу кабелю з мідними, а не алюмінієвими жилами. Він має кращу електропровідність іслужить у рази довше.
Якісно виконана теплоізоляція підлоги захистить балкон від проникнення холоду та допоможе підвищити ефективність системи обігріву. Оптимальним теплоізоляційним матеріалом у цьому випадку стане пенофол, покладений фольгованою стороною догори.
Всю поверхню необхідно проклеїти пінофолом, укладаючи смуги в стик і проклеюючи скотчем. Укласти матеріал потрібно так, щоб він заходив на нижню частину всіх стін так вийде тепліше. Краї теплоізоляції теж доведеться захистити – для цієї мети підійде покладена по периметру балконної підлоги демпферна стрічка. Поверх теплоізоляційного шару поміщають металеву монтажну сітку, яка стане основою для матів.
Монтувати термостат найкраще в зоні, яка буде доступна для керування, наприклад, поруч із розеткою. А ось термодатчик встановлюють усередині системи – він має реагувати на зміни показників температури статі. Датчик з’єднують з термостатом за допомогою кабелю, покладеного в попередньо виконану штробу. Пристрій рекомендується помістити в гофровану трубу, яка захищатиме його від пошкоджень.
Мати – найпростіші в монтажі елементи нагріву. Їхня внутрішня частина оснащена липкими стрічками, які надійно фіксують пристрій на підкладці, не дозволяючи йому зміщуватися.
Укладають нагрівальні елементи за площею згідно з розробленою раніше схемою. Потім система підключається до мережі, з’єднується з датчиком та термостатом. На цьому етапі необхідно перевірити працездатність усієї схеми та усунути виявлені несправності.
Покривати нагрівальні мати краще всього цементно-піщаним розчином. Як наповнювач можна використовувати щебінь, а для надання складу еластичності додати будь-який пластифікатор.
Розчином покривають поверхню матів шаром трохи більше 3 див, ніж перешкоджати поширенню тепла від нагрівальних елементів. Потрібно досягти абсолютно рівної основи – це дозволить полегшити укладання кахлю, уникнути перекосів та тріщин облицювання.
Зробити якісно цю роботу своїми руками нефахівцеві практично неможливо, укладання плитки на електричну теплу підлогу навіть для досвідчених плиточників досить складне завдання. Роботи, що виконуються, можна розбити на кілька етапів.
Мал. 5 Встановлення утеплювача та сітки
Для використання в якості утеплювача на балконі краще використовувати матеріал з найбільш високою щільністю – Піноплекс 45 (щільність 35 – 47 кг./м.куб.) з максимальною товщиною 100 мм.
При використанні гідрофобного екструдованого пінополістиролу Піноплекс не потрібна ґрунтовка (якщо кріпити на дюбелі-парасольки) та гідроізоляція бетонної плити. Монтаж плит Піноплексу проводиться стик у стик шляхом з’єднання Г-подібних кромок, при цьому не утворюються містки холоду. Для герметизації утеплювача з обох боків використовують монтажну піну.
Кріплення піноплексу можна проводити і на клей після ґрунтування балконної підлоги, при цьому використовують матеріали на основі цементу з добавками мінералів – Стоптер К-20, Плітоніт Стф, Ceresit CT85, UNS або на поліуретані – Tytan Styro, Емфіколь 225, Зеніт-36, Kle Pur Leim.
Мал. 6 Стяжка по маяках
Після монтажу на Піноплекс укладають металеву сітку, роблять маячні смуги по краях з використанням рівня розчину для стяжок або металевих напрямних (труби, прямокутний профіль, штукатурні маяки). Розчин для стяжки протягують за напрямним правилом або будівельним рівнем, по краях обов’язково укладають демпферну стрічку зі смуги спіненого полістиролу (підкладка для ламінату, Пенофол) або інших синтетичних матеріалів.
Після застигання стяжки на її поверхні розміщують зигзагоподібний електричний кабель і фіксують його плитковим клеєм, електричний кабель, що відходить від нього, і термодатчик поміщають в гофровану трубку. Для розміщення гофри в підлозі та стіні за допомогою перфоратора роблять штробу необхідної глибини (20 мм)
Мал. 7 Монтаж теплої підлоги: на лоджії з плитки
Роботи з укладання плитки на електричний мат слід довіряти лише досвідченим фахівцям, її проводять інструментом, що забезпечує висоту клейового шару 8 – 10 мм. (Крок зубця плиткового гребінки). Щілини в кутах після монтажу підлоги закривають пластиковим плінтусом.
Важливо при проведенні робіт використовувати будівельні матеріали тільки для теплої підлоги, що мають у своєму складі спеціальні присадки, вартістю дорожчою за звичайні.
Влаштування теплої плиткової підлоги для балкона є найкращим рішенням у разі високої вологості. Якісно укласти теплу підлогу на лоджії під силу тільки досвідченим фахівцям – якщо підготовчі роботи з монтажу утеплювача та стяжки можна виконати самостійно, то роботи з укладання плитки слід довіряти лише майстрам.
Кожна із зазначених конструкцій має свої експлуатаційні особливості. Але є й загальні риси — систему «тепла підлога» монтують виключно на спеціально створену теплоізоляцію — шар, що утеплює, оберігає підлогу від суттєвих тепловтрат. Потім виконують цементну стяжку, після чого укладають чистове покриття для підлоги.
Водяна підлога(Від автономного або централізованого опалення) – ценайскладніша в укладанні система. Крім того, він відрізняється великими витратами та тепловтратами, а тому невигідний для таких маленьких площ, як балкон.
Для балконів та лоджій з цементно-піщаною стяжкою можна використовуватикабельні нагрівальні концепції. Товщина стяжки – мінімум 45 мм. Крім того, виключаються всі зазори, що дозволяють накопичуватися повітря всередині конструкції – наявність порожнин призведе до перегріву та поломки системи. На чорнову підлогу кріпиться електричний кабель – “змійкою” з певним кроком. Важливо правильно вибрати крок:
Схема монтажу кабельного теплого підлоги під кахельну плитку
На стяжку укладають керамічну плитку – всі роботи не складні та можуть бути виконані самостійно. Однак експлуатувати таку теплу підлогу можна буде не раніше, ніж за місяць. Якщо немає можливості виконати стяжку потрібної товщини, то кабельну теплу підлогу не використовують, а застосовуютьнагрівальні мати. Цей варіант вибирають і у випадку, якщо ви не хочете займатися розрахунками кількості нагрівальних кабелів і кроку їх укладання.
Вибір типу електричної системи залежить ще й від площі балкона – нагрівальні елементи повинні забезпечувати потужність близько 150 Вт на квадратний метр.
З чисто технічної точки зору водяну підлогу монтувати нітрохи не складніше, ніж та сама кабельна. Така конструкція може бути встановлена з використанням бетонної стяжки або сухої, тобто між дерев’яними лагами.
Мені більше подобається бетонна стяжка, оскільки бетон сам є відмінним тепловим акумулятором. Якщо вже платити за дозволи та возитися з монтажем, то краще робити міцно та якісно.
Зверніть увагу!
Підлоги взагалі і система «Тепла підлога» зокрема, монтуються після встановлення пластикових вікон та утеплення стін, але ще до того, коли буде облаштовано фінішне облицювання стін. До речі, те саме стосується і стельових робіт.
Основа, тобто сама залізобетонна плита, має бути ідеально рівною. Тут є один нюанс: на балконах та лоджіях спочатку робиться невеликий ухил плити у бік вулиці, щоб стікала вода.
По суті нам це ніяк не заважає, нам головне, щоб плита була абсолютно плоскою, без пагорбів і западин. Хоча якщо все ж таки доведеться заливати стяжку, що вирівнює, то краще відразу вивести її по горизонту.
Коли нижню бетонну основу виведено в нуль, по ній облаштовується шар гідроізоляції. Я зазвичай застеляю підлогу суцільним шаром технічного поліетилену, це швидко і не дорого. Гідроізоляція робиться із заходом на стіни, так щоб плівка була вищою за чистове підлогове покриття.
Далі встановлюється теплоізоляція. Моя вам порада, на балконі не зв’язуйтесь із мінераловатними утеплювачами. Вони здатні намокати, тому потребують додаткового захисту. Для стін і стелі я зазвичай використовую пінопласт завтовшки 50 мм, з щільністю 25 кг/м³.
Що ж до підлоги, то не так важливо який саме матеріал або вид теплої підлоги ви монтуєте зверху. Повірте, на даний момент, найкращий, перевірений і надійний варіант це плити екструдованого пінополістиролу завтовшки 30 – 50 мм. У нас він більше відомий як Піноплекс.
Звичайно, ціна на екструдований пінополістирол у 3 рази вища, ніж на пінопласт і в 5 разів вища, ніж на керамзит. Але, зрештою, балкони та лоджії у нас не настільки великі, щоб так жорстко економити.
Справа в тому, що екструдований пінополістирол дуже міцний плитний утеплювач. На даний момент саме їм утеплюють злітні смуги аеродромів та платні автотраси. Відповідно, таке утеплення здатне витримати вагу будь-якої стяжки, головне щоб основа була рівна і навантаження було рівномірно розподілене по площині.
Не пропустіть: Опалювальні котли
Трубне розведення можна кріпити прямо на екструдований пінополістирол. Для цих цілей зазвичай береться гнучка металопластикова труба перетином до 20 мм, причому труба повинна бути цільна, стяжку не можна замуровувати перехідники.
Водяну підлогу можна укладати равликом та змійкою. Як правило, балкони та лоджії у нас вузькі та довгі, тому в нашому випадку більше підходить укладання змійкою.
На плиті трубу можна фіксувати жорсткими пластиковими хомутами, вони заганяються прямо в Піноплекс, поверх труби. Але я віддаю перевагу під стяжку класти армуючу металеву сітку з перетином дроту до 5 мм. А потім труби прив’язувати до неї м’якими пластиковими хомутами.
У місцях входу та виходу трубного розведення в бетонну стяжку, на труби надягається пластикова або металева гофра, щоб труби випадково не переламати.
Зверніть увагу!
Водяна система «Тепла підлога», перед тим як заливати бетонну стяжку, повинна бути підключена та випробувана. Іншими словами, труби повинні простояти під тиском у 2 рази перевершуючим проектне, не менше доби.
Товщина бетонної стяжки під водяну підлогу, якщо рахувати від утеплювача, становить 50 мм. Труба не повинна знаходитись ближче 50 мм до стіни. А відстань між витками змійки робиться близько 100 – 150 мм. Звичайно, труби не повинні перетинатися.
Перед тим, як заливати бетонну стяжку, по периметру балкона кріпиться стрічка завтовшки 10 мм зі спіненого поліетилену (Пінофол). Вона забезпечуватиме демпферний зазор при нагріванні та розширенні бетонного моноліту.
Звичайно, легше працювати з складами, що самовирівнюються, але коштують вони дорого. Тому більшість людей воліє встановлювати маяки і заливати стяжку на основі звичайного цементно-піщаного розчину.
Тим більше, що ставити маяки на шурупи по утеплювачу дуже просто. Ходити по стяжці можна буде за тиждень, а укладати фінішне облицювання через 28 діб.
Облаштовувати водяну теплу підлогу між лагами трохи простіше. Якщо бетонна плита основи крива, вам не потрібно робити нижню стяжку, що вирівнює, достатньо підкласти клини під лаги.
Лаги укладаються з частотою трохи більше 30 – 40 див. Висота такої обрешітки робиться близько 70 мм. Тут враховується 50 мм утеплювача та 20 мм товщини металопластикової труби. Природно під решетування настилається шар поліетилену.
В даному випадку екструдований пінополістирол використовувати не обов’язково, можна обійтися звичайним пінопластом. Адже навантаження ляже не на утеплювач, а на дерев’яні лаги. Сам утеплювач закладається між дерев’яними лагами, а зазори задуваються монтажною піною.
Для того щоб укласти трубну розводку, в лагах нам доведеться прорізати ножівкою та стамескою ряд пазів 20х20 мм по товщині труби. Але щоб укласти фінішне облицювання, будь то ламінат, лінолеум або ковролін, зверху потрібно настелити листи фанери або OSB товщиною від 10 мм.
Єдина перевага сухого способу монтажу водяної підлоги, це його висока ремонтопридатність. ККД і тепловіддача у нього нижче, ніж у випадку з бетонною стяжкою.
Електричною теплою підлогою прийнято називати систему, засновану на використанні нагрівального кабелю. Ще відносно недавно майстри укладали спарений кабель, що гріє. Його діаметр сягав 5 мм і всю трасу, доводилося кріпити до утеплювача індивідуально, металевими скобами.
Відстань між витками тут витримувалася за тим самим принципом, що й з водяною підлогою, тобто близько 100 – 150 мм, кабель також укладався змійкою.
На даний момент найбільшою популярністю користуються так звані електричні кабельні мати. По суті це той самий кабель, тільки наполовину тонший і закріплений на скловолоконній сітці. Коштують такі мати не набагато дорожче, але їх значно зручніше кріпити до основи.
Гідро та теплоізоляція тут монтується аналогічно водяному варіанту. Що стосується бетонної стяжки, то я рекомендую її заливати під усі фінішні покриття за винятком плитки для підлоги.
Мінімальна товщина такої стяжки 20 мм. Щоб кабель не пошкодився від випадкової тріщини, під мати краще вкласти металеву армуючу сітку. Фіксувати мати на арматурі не обов’язково, вони й так нікуди не подінуться.
Кахельну плитку можна укладати безпосередньо на мати за допомогою будівельного клею. Оскільки внизу у нас мається на увазі екструдований пінополістирол, клей краще використовувати Ceresit CT83, він розрахований саме під цей матеріал. Звичайно шар клею повинен бути не менше 10 мм завтовшки, його наносять на плитку і на основу гребінчастим шпателем.
Будь-яка подібна електрична система повинна мати блок керування. У нього входить термодатчик і панель, що безпосередньо управляє. Сам термодатчик монтується між витками кабелю та від нього виводиться провід у панель управління.
А панель управління встановлюється поруч на стіні, приблизно в таку коробку, як розетка або вимикач. Під прокладання проводів у стіні пробивається штроба.
Зверніть увагу!
Якщо ви збираєтеся монтувати електричний кабельний обігрів у стяжку, то потужність кабелю підбирається з розрахунку 200 Вт на 1 м² теплої підлоги. У разі коли мати укладаються під кахельну плитку досить 140 – 160 Вт на 1 м².
Будь-який вид електричної підлоги встановлюється виключно на робочій поверхні балкона чи лоджії. Тобто не потрібно монтувати його під меблями або у важкодоступних місцях.
Якщо у вас достатньо знань і ви чудово уявляєте собі схему та порядок з’єднання проводів, то, звичайно, можна зібрати все з окремих деталей. Для любителів зараз продаються готові набори, у яких є докладна інструкція та всі деталі аж до дрібної фурнітури та ізолюючих матеріалів.
Цю систему без перебільшення можна назвати найпопулярнішою на даний момент. Її монтаж настільки простий, що навіть любитель зможе встановити таку плівкову систему на своєму балконі за кілька годин.
Деякі фахівці рекомендують не встановлювати потужну теплоізоляцію під таку систему, мотивуючи це тим, що система працює абсолютно за іншим принципом. Воно-то звичайно так, але при вимкнених нагрівачах у вас будуть «крижані» підлоги. Тому я рекомендую монтувати екструдований пінополістирол і не шукати собі пригод.
Як ви мабуть вже зрозуміли, до етапу монтажу теплоізоляції будь-яка тепла підлога монтується аналогічно. Перед монтажем самої інфрачервоної плівки, екструдований пінополістирол суцільно застеляється фольгованим ізолоном. Ізолон це спінене полімерне полотно вкрите фольгою.
Після цього всі стики полотна ретельно проклеюються фольгованим скотчем. У місцях підключення плівки під контакти, а також під термодатчик в ізолоні ножем вирізаються отвори. Це необхідно для того, щоб товщина всього покриття була однаковою.
Плівка розрізається за зазначеними пунктирними лініями, укладається на ізолон і за паралельною схемою підключається до панелі, що управляє. Контакти опресовуються та ізолюються шматочками бітумної ізоляції. Термодатчик і панель, що управляє, встановлюються так само, як і у випадку з кабельними матами.
Поверх інфрачервоної плівки для захисту її настилається шар поліетилену. Проклеювати стики тут вже не обов’язково, достатньо зробити 100 мм нахльост.
Взагалі розробники стверджують, що на таку плівку можна укладати практично будь-яке покриття для підлоги, крім плитки. Але скільки я бачив, зазвичай, на інфрачервону підлогу монтується ламінат або паркетна дошка.
Для прикладу візьмемо підігрів підлоги за допомогою інфрачервоних плівок, балкон попередньо підготовлений: встановлені пластикові вікна, у тепла стеля і стіни. Покриття підлоги вибрано найдешевше – лінолеум. Але конкретні матеріали мають незначний вплив на технологію та черговість робіт. Якщо ви зрозумієте алгоритм дій, черговість та наслідки кожної операції, то зможете монтувати на балконі будь-які системи підігріву під різні фінішні покриття.
Для роботи знадобиться:
Комплект теплої підлоги
Для поліпшення зовнішнього вигляду пластикову коробку термостата рекомендується обклеїти плівкою, що самоклеїться, в колір обробки стін балкона.
Функція керування електричною «теплою підлогою» покладається на спеціальний прилад – терморегулятор. Детальну інструкцію щодо підключення теплої підлоги до терморегулятора читайте на нашому сайті. Покрокове керівництво + схеми з поясненнями!
Крок 1.Підготуйте поверхню підлоги, вона має бути чистою і максимально рівною. У нашому випадку бетонна плита балкона накрита плитою ДСП завтовшки 2 см. Таким методом ми одночасно виконуємо теплоізоляцію та вирівнювання основи.
Після монтажу плити необхідно очистити від пилу та тирси
Практична рада.Для підвищення ефективності підігріву фахівці рекомендують вживати більш значних заходів для утеплення, залежно від кліматичного регіону проживання товщина пінопласту або мінеральної вати повинна починатися від 10 см.
У нас рекомендації не дотримуються двох причин: квартира розташована на півдні і балкон не використовується як постійне житлове приміщення.
Крок 2Встановіть датчик температури. Від конкретного розташування багато в чому залежать показники приладу, але відхилення некритичні – під час експлуатації підлоги з часом можна помітити залежність між показниками приладу і фактичними параметрами. Що впливає на показники датчика?
Перед монтажем теплої підлоги на балконі або лоджії приміщення необхідно ізолювати:
У загальному випадку відомі водяні теплі підлоги, а також електричні підлоги, що гріють. Перший варіант на балконі не бажано використовувати.
Тому далі будуть розглянуті лише електричні теплі підлоги на балконі.
Електрична тепла підлога
Електрична підлога може обігріватися системою, в основі якої лежить застосування кабелю. Як інший пристрій для таких підлог виступають нагрівальні мати. Плівкова інфрачервона підлога відноситься також до електричних підлог. Цей вид такої підлоги являє собою пристрій обігріву підлоги тепловою енергією, що випромінюється.
Якщо на балконі або лоджії є цементно-піщана стяжка, застосовують одно-або двожильні кабельні нагрівальні секції. Така система обігріву може бути використана як основна для опалення.
встановлення електричного кабелю теплої підлоги на балконі
Використання такої теплої підлоги можливе після 28 днів, термін застигання стяжки.
Застосування нагрівальних матів
Маса цементно-піщаної стяжки, яка має товщину понад 45 мм, може перевищувати припустиме навантаження на перекриття. У цьому випадку як нагрівач використовують, як один з варіантів, нагрівальні мати.
Вони укладаються в клейовий шар, що наноситься для кахлю. В якості основи використовують будь-який шар, що вирівнює. Відразу після застигання клею підлога з таким нагрівачем може експлуатуватися.
схема монтажу теплої підлоги
Застосування інфрачервоної плівкової підлоги
Після монтажу інфрачервоної плівкової підлоги до укладання на нього фінішного покриття, необхідно випробувати підлогу.
Найбільш трудомісткий процес – укладання кабелю, що гріє, на балконі або лоджії. Якщо Ви вирішили зробити саме такий варіант електричної теплої підлоги (як на фото), то врахуйте, що висота кімнати скоротиться на 12-15 см (через стяжку та утеплювач).
Також Ви повинні розуміти, що монтаж кабелю, що гріє, і заливка стяжки під нього займе досить багато часу. Якщо Ви все це розумієте і все ж таки вирішили зробити обігрів балкона кабелем, тоді дійте за наступною інструкцією:
Якщо Ви вирішили зробити електричну теплу підлогу на балконі з використанням кабелю, що гріє, врахуйте – ламінат і паркетна дошка в цьому випадку не може застосовуватися, як покриття для підлоги.
Побачити процес укладання кабелю, що гріє, на лоджії Ви можете на даному відео прикладі:
Як правильно прокласти кабель, що гріє
Другий тип обігріву підлоги в балконних приміщеннях має цілу низку незаперечних переваг:
Принципова схема влаштування електричної теплої підлоги
Установка підлоги з електричним підігрівом характерна лише одним недоліком, який у сьогоднішніх реаліях може багатьом здатися дуже суттєвим – це великий обсяг споживання електроенергії із загальної мережі, що призведе до збільшення витрат на оплату рахунків за електрику.
Для типових квартир піде використання пінополістиролу, для балконів, що стоять на землі або над підвальними приміщеннями, варто використовувати комбіновану двошарову прокладку з керамзиту з доповненням спіненого поліетилену та пінополістиролу. Ізоляційний шар повинен бути не менше ніж 10 см товщини для отримання ефективної теплоізоляції.
Варіант влаштування електричного підігріву на балконі по дерев’яних лагах
Тепла підлога на балконі, на що потрібно звернути увагу:
Асфальтування в Києві: як вибрати якісне покриття та не переплатити у 2025 році У міських…
Що таке вентиляція і навіщо вона потрібна? Вентиляція за своєю суттю є звичайним провітрюванням. І…
Армування плитного фундаменту – навіщо проводиться Каркас із арматури є необхідним елементом бетонної основи будинку.…
Типи дверей по конструкції Коробка з масиву має такі плюси: низька теплопровідність; висока міцність та…
Основні принципи поклейки шпалер Розглянемо покроково, основні принципи поклейки шпалер: Зняття старих шпалер і фарби.…
Чому саме дерев'яна? «Глухі» гвинтові дерев'яні сходи Якщо порівнювати дерево з іншими матеріалами для будівництва,…